Архітектор дошкілля: Як збудувати кар’єру, що змінює майбутнє країни

Дисклеймер: 

Після написання цієї статті я усвідомила, що її як підтримають, так і піддадуть критиці. І це нормально. Якщо в статті будуть помилки, я готова взяти за них відповідальність, перепросити та виправити. Я вчусь та досліджую усе життя. Мені точно не ок просто працювати та виховувати дітей, надіючись, що “воно якось саме собою стане краще”. Без докладання зусиль зі сторони великої кількості людей - не стане. 

Нижче ви прочитаєте про наголоси, які я зробила протягом роботи вихователькою. Не сприймайте це як єдиновірний варіант. Напишіть свої роздуми під цим текстом, сумніви, причини, чому він не працює, або чому у вас не виходить. Пропоную множити зусилля один одного, а не ділити. Запрошую до прочитання. 

Привіт, колего. Якщо ти зараз читаєш цей текст, найімовірніше, ти — студент педагогічного вишу або коледжу й готуєшся отримати той самий заповітний диплом, що дозволить тобі офіційно називатися «вихователем». Але давай будемо чесними: коли ти заходиш у типовий державний дитсадок, чи відчуваєш ти натхнення? Чи бачиш ти там реалізацію тих високих теорій, які тобі читають на лекціях? Часто реальність має інший вигляд: втомлені обличчя, гори паперових звітів і відчуття, що ти — просто наглядач у дитячій кімнаті, чиє головне завдання — щоб усі були ситі, одягнені та не плакали.

Сьогодні дошкілля опинилось на перетині кількох серйозних викликів - кадрових, соціальних та професійних. Ми маємо гострий дефіцит кадрів: офіційні дані Державної служби статистики та Центру зайнятості свідчать, що у 2024 році потреба в педагогах становила близько 25 000 осіб. Станом на початок 2025 року брак кадрів зріс на іще півтори тисячі, з яких 800 — саме в дошкільній ланці. Це свідчить про високу потребу системи у нових фахівцях і підтримці кадрового оновлення. Але чому твої однокурсники не поспішають у професію?

Відповідь частково відображається у відкритих статистичних даних  та публічних обговореннях освітян. Молодий спеціаліст без стажу, працюючи навіть на півтори ставки, з усіма можливими доплатами за престижність та перевірку робіт, отримує на руки приблизно 11 200 гривень. Це лише близько півтори мінімальні зарплати. Додай до цього професійний вік системи: середній педагог в Україні має 45 років, а третина вчителів — це люди пенсійного або передпенсійного віку. Кількість молодих спеціалістів до 30 років скоротилася в 1,6 рази за останні п’ять років. Система освіти зіштовхнулась зі зменшенням кількості молодих фахівців за останні роки (орієнтовно 15000 спеціалістів). Це усвідомлення потребує довгострокових рішень.

Питання оплати праці та престижу професії — це не лише про економічні показники. Це також сигнал про те, наскільки суспільство усвідомлює складність, відповідальність і вплив ролі вихователя. Підвищення цінності професії починається не лише з рішень на рівні системи, а й з якісної практики, професійних спільнот та лідерства самих вихователів, які поступово змінюють уявлення про цю роль.

Ця криза — не просто «погана новина». Ці дані підсвічують, що традиційне уявлення про роль вихователя вичерпало свій потенціал та потребує переосмислення. Але саме тут народжується рішення, про яке ми будемо говорити. Твій вхід у професію може бути не «вимушеним кроком», а стратегічним вибором ролі, яку ми називаємо Архітектором дошкілля.

Архітектор освітнього середовища: нова роль у системі, яка також потребує оновлення

Одним із можливих та реальних шляхів відповіді на ці виклики є поступова систематична еволюція професійної ролі вихователя. Сучасний фахівець — це не той, хто «доглядає», а той, хто проєктує досвід дитини. Він поєднує в собі лідера для дітей та батьків, спеціаліста з теорії поколінь (адже ми працюємо з поколінням Альфа), фасилітатора дитячих ігор та менеджера групи.

Твоя база включає як класичні методичні підходи, так і сучасні стандарти дошкільної освіти. До прикладу, Державний стандарт дошкільної освіти (ДСДО) від 26.11.2025 року (набуває чинності з 01 вересня 2027 року), який чітко каже: мета — це цілісний розвиток дитини та формування життєвих компетенцій. Важливо: теорія — це не обмеження, а опора. Саме вона дає спільну професійну мову, рамку безпеки та орієнтири, на які може спиратися вихователь у щоденній роботі.

Виклик сучасного вихователя — не відмовлятися від теорії, а навчитися гнучко адаптувати її до реального контексту життя дітей, конкретної групи та громади. А також досліджувати, що має дію, а що потрібно переглянути. Саме в цій адаптації теорія стає живою практикою, а не формальним документом.

Стандарт виділяє сім ключових сфер: особистісна, мовленнєва, соціальна, математична, природнича, екологічна та мистецька. Твоє завдання як архітектора — збудувати такий простір, де ці компетентності «проростуть» самі собою та будуть формуватись природно та в зоні найближчого розвитку дитини - через гру, дослідження та взаємодію, спираючись на вікові та індивідуальні особливості дітей.

Щоб ця архітектура не була лише красивим словом, я хочу запропонувати  використовувати  формулу SCATSIF, яку я сформувала через свою практику та особисте становлення в ролі вихователя. Це твоя дорожня карта, твій внутрішній компас, який допомагає зрозуміти: «Що я тут роблю і навіщо?».

Формула SCATSIF є синкретичною моделлю. Вона поєднує в собі західний структурний підхід до управління ризиками (адаптація британських протоколів безпеки) із сучасними психолого-педагогічними стратегіями життєстійкості, що розроблені під егідою міжнародних організацій (UNICEF, Save the Children) та адаптовані українськими методистами для потреб Нової української школи (НУШ) в умовах воєнного стану. Якщо цікаво, шукайте посібники з «Психосоціальної підтримки вчителів та учнів» за 2022 рік — саме тоді стався перехід від суто "рятувального" значення до "педагогічного". 

Формула SCATSІF 

Safe – безпека

Сare – турбота 

Area – простір 

Teacher – вчитель

Skills  – навички 

Identity – ідентичність (національна)

Family – сім’я

S — Safe: безпека як фундамент усього

Ми живемо в умовах війни, і фізична безпека (укриття, стабільність простору) — це гігієнічна норма. Але архітектор дошкілля дивиться глибше. Психолог Гордон Ньюфелд стверджує: «Розвиток починається з точки спокою». Якщо дитина відчуває тривогу, її мозок переходить у режим виживання, і жодна математика чи англійська там не затримаються.

Безпека за формулою SCATSIF — це:

1. Задоволення базових потреб (їжа, сон, гігієна).

2. Емоційна стабільність дорослого. Дитина зчитує твій стан миттєво. Емоційний стан дорослого безпосередньо впливає на атмосферу в групі, тому підтримка вихователя є критично важливою. 

3. Відсутність маніпуляцій. Фрази на кшталт «Ти мене не слухався, тепер я засмучена» — це емоційний шантаж, який руйнує безпеку. Такі фрази можуть ненавмисно підривати відчуття емоційної стабільності та безпеки дитини.

4. Дорослий як «турботлива альфа». Ти — база, ти — той, хто тримає ситуацію під контролем, але робить це з любов’ю, а не через примус.

C — Care: професійна турбота проти формалізму

Турбота — це  розуміння дорослим внутрішнього світу дитини. У системі ECERS-3 (міжнародна шкала оцінювання якості освіти) турбота проявляється в тому, як вихователь реагує на емоції дитини, як підсвічує можливості та контейнує негатив. Чи ти можеш зчитати, що дитина засмучена? Чи можеш надати їй підтримку, не принижуючи її гідності, без маніпуляцій?

Турбота архітектора — це також створення «місць для усамітнення» у групі. Кожній людині, навіть маленькій, іноді треба побути одній, щоб переварити емоції, побути зі своїм станом та прожити його. Якщо у твоїй групі є затишний куточок із подушками, різними атрибутами для заспокоєння та перемикання уваги,  де дитина може проживати свої стани, а не замовчувати їх, — ти вже на крок ближче до професійної реалізації цієї літери.

Турбота за формулою SCATSIF — це:

• Турбота про себе (правило «маски»), дорослий який піклується про себе завжди має ресурс подбати про інших

• Турбота про оточення: увага до потреб – своїх, дітей, колег, сімей вихованців

• Гнучке планування та реакція на події навколо. Важливо не лише професійний контент та цікаві заняття, а й вміння змінювати та адаптувати контекст під виклики 

• Підтримка дітей в їх починаннях та дослідженнях світу. Для дітей надважливо робити все самостійно та відчувати свою важливість.

• Помилятись - нормально! Коли дорослий з повагою ставиться до спроб та помилок, без засудження та “я ж казала як краще” - дитина буде відкрита до світу та можливостей.

• Комунікація з батьками, залучення родини до життя групи чи закладу. Без синергії та партнерських стосунків картинка світу дитини завжди буде не повною.

A — Area: простір як третій учитель

Ти — дизайнер середовища. За методикою ECERS-3, простір має належати дітям. Це означає, що ти маєш створити простір групи, прилеглих кімнат, коридору так, щоб вони відповідали інтересам та потребам дитини, ігри та матеріали були безпечні та в доступі.

Якісне зонування групи за стандартами ECERS-3 включає:

• Зони для блокових ігор та будівництва.

• Мистецькі осередки з вільним доступом до матеріалів.

• Зони для розвитку великої моторики (навіть у приміщенні мають бути мати або м’які модулі).

• Бібліотечний куточок із книжками, які можна гортати, не питаючи дозволу.

Важливе уточнення: це все працюватиме лише тоді, коли в групі налаштована взаємодія дітей та дорослих, є правила груп та підлаштовані внутрішні процеси (візуалізація дня (або рухомий розклад), рутинні моменти тощо).

T — Teacher: твоя особистість і роль фасилітатора

Ось тут ти маєш забути про роль «вихователя-лектора». Ти — фасилітатор. Це слово може звучати складно, але суть проста: ти полегшуєш процес гри та пізнання. Ти не даєш готових відповідей, а шукаєш їх разом із дітьми. Якщо дитина запитує, чому хмара не падає, ти не читаєш лекцію. Ти кажеш: «Ого, яке круте питання! Подумаймо разом або загляньмо в енциклопедію».

Як фасилітатор, ти працюєш із «зоною найближчого розвитку». Ти підштовхуєш дитину до відкриття, але не робиш роботу за неї. Це вимагає від тебе навичок soft skills: емпатії, гнучкості, креативності та критичного мислення.

Окрім дизайнування освітнього простору, ти розвиваєш у дітей м’які навички, інклюзивне мислення та сприйняття (потреби всіх важливі як мої власні), важливість командної роботи та створення спільного блага.

Вихователь за формулою SCATSIF — це:

• Професіонал, що слідкує за тенденціями, реальністю та зберігає баланс між базовими знаннями, реальними викликами та потребами дітей.

• Щодня задає собі запитання: «Хто я та навіщо я тут сьогодні?». Відповідь на нього дає можливість не скотитись в “театр одного актора”, а бути тим маяком який потрібен зараз.

• Life Balance (резистентність, наповнення свого ресурсу, баланс часу) як основа особистої ефективності та саморозвитку.

• Підтримка для батьків. Батьки також потребують свідомих професіоналів, які пояснять як використати все те засилля інформації про навчання та виховання дітей. А також допоможуть налагодити зв’язок з дитиною, адже зазвичай в садку діти проводять левову частку свого часу.

• Командний гравець, який зберігає свою ідентичність. Важливою умовою професійності є також розуміння того, хто ти є та як можеш посилювати свою команду. При цьому мати власну думку та дбати про свою професійну ідентичність.

• Life long learning. Кожна доросла людина має розуміти, що навчання протягом життя це не тренд! Це необхідність.

S — Skills: навички майбутнього

Ми готуємо дітей не до школи, а до життя. Я б сказала, що ми живемо це життя разом та аналізуємо виклики та зміни сучасного світу, які відбуваються кожен день. Згідно з ДСДО-2025, ми маємо розвивати «м’які навички». Це про вміння домовлятися, про емоційний інтелект, про креативність. Наприклад, замість сварити дітей за конфлікт через іграшку або “караєш винного”, ти вчиш їх технікам дебатів або пропонуєш знайти третій варіант, який задовольнить обох.

Розвиток м’яких навичок відбувається через:

• Моделювання нестандартних ситуацій.

• Групову роботу, де ролі обираються дітьми.

• Проєктне та кейсові навчання, розв'язання життєвих задач.

• Насичення простору вихованців матеріалами, які спонукають творити та досліджувати.

• Обговорення почуттів героїв мультфільмів або книжок.

I — Identity: хто я і чий я?

В умовах війни національна ідентичність стала питанням виживання нації. Але для дошкільника ідентичність — це не політичні гасла. Це відчуття «я — свій», «тут мій дім», «моя мова — це красиво». Архітектор дошкілля впроваджує ідентичність через родинні історії, через спільне проживання традицій та ритуалів. Сім’я тут є головним партнером. Через спільні свята, проєкти «Дерево роду» або мінімузеї на кшталт «Родинні традиції групи» ми формуємо стійкий внутрішній стрижень дитини.

• Національна ідентичність. Роль мови, культури, історії, освіти в розвитку та навчанні дитини. Це невіддільні та значущі усвідомлення.

• Дослідження вкладу сучасних та минулих видатних українців, територій та пам’яток. Знаючи та аналізуючи свою історію та культуру ми можемо бути сильними та рухатись в майбутнє.

• Дбайливе ставлення до природних ресурсів та оточення. Ми не споживачі - ми захисники та творці свого дому та майбутнього. Якщо діти від 3 років будуть оточені такими сенсами - наша нація буде успішною та свідомою.

• Благодійність та допомога один одному. Моя хата не з краю!

• Підтримка та цінність українського. Не шукати, де краще. Підсилювати своє та цінувати своє, говорити про досягнення голосно та не соромитись (системно працювати з внутрішнім відчуттям  меншовартості)

• Люди світу з українською душею. Ми вже почали цей шлях - бути українцями та цінувати свою ідентичність, навіть коли ти фізично не знаходишся в Україні.

F — Family: педагогіка партнерства

Стара школа казала: «Ми виховуємо, а батьки нам заважають». Сучасна архітектура дошкілля каже: «Батьки — це перші вихователі, а ми — їхні помічники та професійні партнери». Ти маєш стати посередником між сім’єю та дитячим колективом. 

Це означає:

• Замість критики батьків — спільний пошук рішень. Нагадую, батьки не мають “інструкцій” до своїх малят.

• Замість нудних та часами не потрібних батьківських зборів — тренінги, чайні зустрічі або воркшопи.

• Розмова «мовою пошуку рішень»: не «Ваш син знову бився», а «Сьогодні ми з Петриком вчилися висловлювати гнів словами, і ось що вийшло».

Якщо формула SCATSIF допомогла нам стабілізувати внутрішній стан педагога та перевести психосоціальну підтримку в площину щоденної педагогічної практики, то впровадження методики ECERS-3 дозволило поглянути на роботу вихователя глобальніше. Дослідження 200 садочків у 2021-2022 роках довело: якість освіти починається не лише з емоційного комфорту, а й з професійно організованого середовища та взаємодії, які тепер вимірюються за міжнародними стандартами. 

Докази того, що це працює: досвід ECERS-3 в Україні

Можна подумати, що все це — просто красиві теорії для ідеального світу. Але в Україні вже відбулися масштабні дослідження за методикою ECERS-3, які довели: якісне середовище кардинально змінює результати дітей. У 2021-2022 роках було оцінено 200 садочків по всій країні. Виявилося, що навіть у сільській місцевості можна досягти високих балів, якщо педагог розуміє свою роль як архітектора середовища.

ECERS-3 — це не перевірка твоїх планів чи конспектів. Це три години спостереження за твоїм звичайним днем. Експерти дивляться на 468 індикаторів: чи миють діти руки перед прийомом їжі так, щоб це було гігієнічно? Чи розмовляє вихователь із дітьми під час обіду, розвиваючи їхнє мовлення? Чи є у вільному доступі матеріали для творчості?

Результати впровадження цієї методики показують, що коли вихователь орієнтується на ці стандарти, у групі зникає хаос, діти стають спокійнішими, а батьки — більш довірливими. Це і є професійне визнання, якого нам так бракує.

Науковий фундамент: прив’язаність за Гордоном Ньюфелдом

Коли ти прийдеш у групу, ти можеш зіткнутися з опором дітей. Це нормально. Гордон Ньюфелд пояснює це через інстинкт прив’язаності. Дитина не буде слухатися «чужого» дорослого. Твоє завдання в перші тижні роботи — стати для них «своїм».

Прив’язаність розвивається на шести рівнях:

1. Відчуття: бути поруч, торкатися, бачити добрий погляд.

2. Схожість: дитина імітує твої жести, слова, інтонації.

3. Приналежність: дитина хоче бути «твоєю», бути у твоїй команді.

4. Значущість: дитина хоче бачити, що вона важлива для тебе.

5. Любов: емоційна близькість.

6. Бути пізнаним: коли дитина ділиться таємницями, бо знає, що її не осудять.

Якщо ти збудуєш цю піраміду, тобі не потрібні будуть крики чи покарання. Прив’язаність працюватиме на тебе. Це і є «точка спокою», з якої починається справжня освіта.

Обмеження та реальні труднощі: чесний погляд на професію

Перше — це бюрократичне навантаження. 94% вчителів та вихователів вважають, що його скорочення було б головним мотиватором. Значну частину займає документація, що потребує оптимізації сучасних підходів. Але архітектор дошкілля вміє оптимізувати ці процеси, фокусуючись на цифровізації та автоматизації, де це можливо.

Друге — формальність наставництва. Майже половина молодих вчителів кажуть, що наставника їм не призначали, а якщо він і був, то допомагав формально чи навіть токсично («тиснув авторитетом»). Тобі, в більшості випадків, доведеться шукати менторів самостійно, можливо, поза межами свого садочка — у професійних спільнотах чи на онлайн-платформах.

Третє — конфлікти з батьками. Іноді очікування батьків і можливості закладу потребують додаткового узгодження та діалогу, бо є можливість перейти в площину сприйняття: садок — це «камера схову» дітей, і вони співпрацювати не зобов’язані.17 Тут тобі допоможе твоя фахова експертність: коли ти спокійно й доказово пояснюєш, чому вільна гра важливіша за прописи у 4 роки, чому діалог та прогулянки краще ніж гаджети, чому сон та відпочинок для дитини важливі, чому рухливі ігри це не “давайте ще запишемо сина\доньку на спортсекцію та ін.” - рівень довіри зростає.

Прогалини в знаннях: чого нас не вчать в університетах

Як дослідниця, я мушу показати тобі «сірі плями», які тобі доведеться заповнювати самостійно (або через взаємодію з наставниками-професіоналами), бо в підручниках цього поки мало:

• Робота з цифровим поколінням Альфа. Як балансувати між гаджетами та реальним світом? Альфа легко освоюють пристрої, але їм бракує навичок живої комунікації. Як саме ти будеш це вирішувати — це поле для твоїх експериментів.

• Інклюзія в умовах дефіциту ресурсів. Ми знаємо про важливість інклюзивного мислення, але як реалізувати його, коли у групі 30 дітей і жодного асистента? Це питання залишається відкритим для системних рішень на рівні держави.

• Психологічна стійкість вихователя. Ми говоримо про емоційну стабільність, але де брати цей ресурс молодій людині, яка сама живе в стресі війни? Нам бракує дієвих протоколів психологічної підтримки саме для персоналу садочків.

Чому варто йти в дошкілля саме зараз?

Ти можеш запитати: «Навіщо мені все це за 11 тисяч гривень?». Відповідь не в грошах (хоча боротьба за гідну оплату триває). Відповідь у впливі.

Дошкілля — це єдина ланка освіти, де ти бачиш результат своєї роботи майже миттєво. Ти бачиш, як дитина, яка вчора не вміла тримати ложку, сьогодні будує складну ракету і пояснює тобі принципи її роботи. Ти бачиш, як формується людина.

Коли ти входиш у професію як архітектор, ти не просто «працюєш у садочку». Ти:

1. Створюєш безпечне майбутнє. Діти, які виросли в повазі та безпеці, не будуть будувати тоталітарне суспільство.

2. Змінюєш систему зсередини. Кожен якісно організований простір за ECERS-3 — це камінь у фундамент нової української освіти.

3. Зростаєш як лідер. Робота з батьками та управління групою дітей — це найпотужніший тренінг із лідерства та soft skills, який тільки можна уявити.

Вектор входу: твої перші кроки

Якщо ти на початку шляху — не намагайся стати «ідеальним вихователем» одразу. Ця професія не про швидкість, а про глибину.

1. Почни з ролі, а не з методик

Запитуй себе щодня: «Хто я для цієї групи сьогодні?»

Опора на роль допоможе не загубитися в очікуваннях, документах і порадах ззовні.

2. Теорія — твій фундамент, практика — твій інструмент

Вивчай стандарти, підходи, дослідження. Але дозволяй собі адаптувати їх під реальних дітей, реальні умови й власний стиль.

3. Шукай підтримку раніше, ніж прийде вигорання

Наставники, спільноти, колеги — це не слабкість, а професійна зрілість. Не залишайся наодинці з труднощами.

4. Будь у партнерстві з батьками, навіть коли це складно

Пам’ятай: більшість батьків діють із любові та страху. Твоя спокійна експертність допомагає будувати довіру.

5. Дбай про себе так само як про дітей

Ресурсний дорослий — головна умова безпечного середовища. Турбота про себе — частина професійної етики.

6. Дозволь собі рости поступово

Ти не зобов’язаний змінити систему одразу. Достатньо змінити якість простору там, де ти є. Саме з цього починаються великі зрушення.

Твій диплом — це лише перепустка. А те, яким архітектором ти станеш, залежить від твоєї сміливості відмовитися від «застиглого мислення». Ми чекаємо на тебе в професії. Не для того, щоб бездумно відтворювати існуючі підходи, а щоб усвідомлено розвивати систему зсередини. Бо розвиток країни дійсно починається з точки спокою у тобі та твоїй групі.

Висновок: від маленької дії до великих змін

Модель архітектора дошкілля — це відповідь на глобальний виклик дегуманізації освіти. Коли ти вибираєш цей шлях, ти стаєш агентом змін.

Твоя маленька дія — правильно організована зона для ігор, вчасно помічена емоція дитини, щира розмова з мамою вихованця — запускає ланцюгову реакцію. Це сприяє глобальній трансформації освіти та побудові мирного, стабільного суспільства, в якому кожну людину цінують із самого дитинства. Ти не просто вихователь, ти — архітектор людських доль. І твій час починається зараз.

Джерела

1. Українська освіта відчуває найбільший дефіцит кадрів серед усіх сфер – Державний центр зайнятості https://www.radiosvoboda.org/a/news-osvita-vakansiji-deficyt-kadriv/33323106.html 

2. З якими проблемами найчастіше стикаються молоді вчителі ...  https://nus.org.ua/2024/02/17/z-yakymy-problemamy-najchastishe-stykayutsya-molodi-vchyteli-rezultaty-opytuvannya/

3. Дослідження «Вчителі України: кадровий потенціал» або кадровий виклик у школах до 2030 року» - Профспілка працівників освіти і науки України  https://pon.org.ua/novyny/11546-doslidzhennia-vchyteli-ukrainy-kadrovyi-potencial-abo-serioznyi-kadrovyi-vyklyk-u-shkolakh-do-2030-roku.html

4. Гордон Ньюфелд: як розвинути прив'язаність до учнів - Освіторія Медіа  https://osvitoria.media/experience/bez-dovirlyvyh-stosunkiv-mizh-uchytelem-i-uchnyamy-shkilna-systema-ne-pratsyuvatyme-gordon-nyufeld/

5. Одноразове дослідження чи щоденна допомога вихователю садка: розбираємося з методикою ECERS-3 | Нова українська школа - НУШ  https://nus.org.ua/2021/03/05/odnorazove-doslidzhennya-chy-shhodenna-dopomoga-vyhovatelyu-sadka-rozbyrayemosya-z-metodykoyu-ecers-3/

6. Які орієнтири для створення фізичного середовища в дошкільній групі за ECERS-3 - міжнародною методикою оцінювання якості освітнього процесу в ЗДО  http://leleka.rv.ua/yaki-oriyentyry-dlya-stvorennya-fizychnogo-seredovyshcha-v-doshkil-niy-grupi-za-ecers-3-mizhnarodnoyu-metodykoyu-ocinyuvannya-yakosti-osvitn-ogo-procesu-v-zdo.html

7. МЕТОДИКА ECERS-3 - Житомирський центр розвитку дитини № 68  https://68.zdo.zhitomir.ua/metodyka-ecers-3/

8. Дошкільна_освіта - УІРО  https://uied.org.ua/%D0%A2%D0%B5%D0%B3/pre_school_education/

9. Приклади кейсів для вихователів  https://special.expertus.com.ua/interactive/4PcR9Y3wFid2LQ8HWleIXOyVbfxtUNMj/k3sEl8Gbf6uZwS1CDdtLVh0AjeBTIMmJ.pdf

10. Поради для розвитку soft skills: готуємо дітей до життя після школи  https://naurok.com.ua/post/poradi-dlya-rozvitku-soft-skills-gotuemo-ditey-do-zhittya-pislya-shkoli

11. Дітям про українську ідентичність - Sesame Workshop  https://sesameworkshop.org/wp-content/uploads/2024/03/Ukrainian-Identity-Toolkit-FINAL.pdf

12. Формування національної ідентичності дошкільника в сім'ї  https://znayshov.com/FR/49748/Ped_nauki_L_LI-190-200.pdf

13. Житомирський дошкільний навчальний заклад № 49  https://49.zdo.zhitomir.ua/partnerska-vzayemodiya-mizh-pedagogamy-ta-batkamy/

14. 10.1 Забезпечення якості в дошкільній та шкільній освіті  https://eurydice.eacea.ec.europa.eu/uk/eurypedia/ukraine/zabezpechennya-yakosti-v-doshkilniy-ta-shkilniy-osviti

15. Про результати основного етапу польового дослідження оцінки ...  https://uied.org.ua/2022/11/9533/

16. ECERS-3 | Платформа розвитку дошкільнят - НУМО  https://numo.mon.gov.ua/ecers-3

17. ОСНОВНІ ФОРМИ РОБОТИ З БАТЬКАМИ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ - Всеосвіта  https://vseosvita.ua/blogs/osnovni-formy-roboty-z-batkamy-ditei-doshkilnoho-viku-45841.html

18. Діти покоління Альфа: хто це та як їх виховувати? - Всеосвіта  https://vseosvita.ua/blogs/dity-pokolinnia-alfa-khto-tse-ta-iak-ikh-vykhovuvaty-48823.html

19. Як працювати без вигорання: поради вчителям - Освіторія Медіа  https://osvitoria.media/experience/nathnennya-bez-vygorannya-yak-pratsyuvaty-vchytelyu/