Вальдорфська ініціатива Явір

Завдання вальдорфської педагогіки - навчання дитини в цілому: голови, серця, рук. Програма вальдорфських шкіл широка і поєднує академічні предмети з художньо-практичними навичками. Вальдорфскі вчителя налаштовані на заохочення в кожній дитині щирої любові до навчання. Для вивчення академічних предметів широко використовуються ігри і художні прийоми, таким чином в учнях формується внутрішня потреба до навчання, що дозволяє покінчити з системою оцінок і показників. На початковій стадії академічним предметам приділяється мало уваги. Програма першого класу передбачає їх в мінімальному обсязі. Основними предметами є мистецтво, музика, садівництво, дітей знайомлять з буквами. У молодшій школі предмети вводяться поступово з мистецького середовища, оскільки діти краще реагують, ніж на сухі лекції. Всі діти вчаться грі на флейті та в'язанню. Як таких підручників не існує: у всіх дітей є робочий зошит, який стає їх робочою книгою. Таким чином вони самі пишуть собі підручники, де відображають свій досвід і те, чому навчилися.
Метод викладання. Подача матеріалу починається з сприйняття - побачити, пережити, здивуватися. Таким чином набувається життєвий досвід, на основі якого робляться висновки, будуються теорії. Сприйняття, почуття, думка, - ось три ступені в процесі навчання, такому процесі, який знаходиться в гармонії з природою дитини і відповідає його потребам. Учні вальдорфських шкіл навчаються в згоді з їх власними духовними силами і в ритмі з їх власним духовним, фізичним, розумовим і емоційним розвитком.

Другий вальдорфський клас у нас: хто, що, як, навіщо?
Що вивчають діти?
Звичайні предмети (письмо, математика, читання) викладаються враховуючи вікові потреби дитини. А крім того, діти грають у рухливі ігри замість фізкультури та багато займаються рукоділлям та творчістю.
Як відбувається навчальний процес?
Діти знайомляться з письмовими літерами, які з’являться як з чарівної казки, де друковані букви перетворюються на красунь та красенів та ще й писаних різними кольорами. Так у життя учнів входить краса каліграфії.
Також діти багато вправляються на спеціальних грифельних дощечках, де можна багато разів повторювати елементи письма та малювати форми. Така робота допомагає дітям впоратися зі страхом зробити помилку.
У другому класі діти вивчають табличку множення через тіло – плескаючи в долоні на кожен другий, стрибаючи на кожен третій… Так знання входять не тільки через інтелект, а і закарбовуються у тілі дітей. Також, завдяки табличці Піфагора, діти відшукують закономірності та роблять свої власні відкриття.
Вчитель розповідає дітям багато історій про добро і зло, про людські якості в образах тварин (в цьому допомагають байки), про моральність та порядність. Саме це допомагає у майбутньому підлітку відшукувати у житті свої ідеали, а не йти за хибними кумирами.
Навіщо?
Адже у віці 8-9 років дитина відкриває дуальність світу та продовжує шукати власні кордони. Тому важлива роль вчителя: дати кожній дитині відчути межі її особистості, аби поважати себе та іншого.

Лейтмотивом третього класу вальдорфської школи є перші кроки дитини у самостійне життя. У віці 9 років дитина вже остаточно немов би прокидається від «сну дитинства», виходить із мрійливого стану і стикається із життям реальним. Цей перехід може бути доволі кризовим, адже у мріях легко бути сильним, хоробрим, все уміти і все знати…
На допомогу дитині в цей важливий час приходять такі епохи як: Старий заповіт, Епоха вимірювання, Ремесла, Будівництво та багато інших. (за раз всього і не осягнеш).
Разом із героями Старого заповіту діти переживають вигнання із Раю і це дуже резонує з їхнім внутрішнім самовідчуттям, адже дитинство закінчилося і назад в сад Едему дороги немає. Історія створення світу допомагає дитині вибудувати свій власний внутрішній світ.
На математиці разом із вчителем учні проживають геометрію, яка існує в їхньому тілі. Вони міряють простір ліктями, ступнями, кроками, таким чином досліджуючи себе і простір навколо себе. А ще вони дізнаються, що у кожного міра своя. Тоді народжується потреба у середній мірі, або в абсолютній, тій, що для всіх однакова. На неї можна спертися! І це вже перший крок до абстрактного мислення.
Далі занурюючись у ремесла, а саме спостерігаючи за майстром своєї справи зазвичай діти приходять у велике захоплення від того, на що здатні людські руки. А зробивши власноруч, наприклад, тарілку або глечик дитина відчуває, що і сама на щось здатна. Це надихає і дає впевненість в своїх силах. Погляд у майбутнє стає вже оптимістичнішим;). Так дитина починає самостійно будувати своє життя.
Завершальною роботою року є будівництво справжньої будівлі. Це може бути альтанка, або невеличкий дитячий будиночок, але обов’язково щось практичне і корисне.
Якісно проживши свої 9 років людина все життя буде твердо і впевнено стояти ногами на землі!

10 років – це золотий вік дитини, коли вже успішно пройдений перехід від дитячої наївності до власного ставлення до всього в світі, і в той же час ще далеко до підліткових криз. Тож діти розквітають, стають цікавими та творчими, вони – вже не маленькі, але ще «чисті» душею.
В цей період у свідомості дитини відбувається «дроблення світу» - від монолітного він стає розмаїтим, проявляється у багатьох аспектах.
І вальдорфська програма 4 класу наповнює цей процес у всіх предметах.
В математиці саме починають вчити дроби, і цю епоху вважають найсмачнішою, адже різати ціле на частки будуть на прикладах піцци, пирогів та яблук.
У мові на частки ділиться слово – діти вивчають морфологію.
У рухливих іграх перейдуть до змагань та стратегічних ігор.
Культурно-історичне забарвлення надає давня Скандинавія. Діти вивчають епоху вікінгів та напівбогів – їх простий та жорсткий побут, різні, цілком «людські» риси характеру. Учні в цих образах впізнають себе, проживають їх у виставі «Молот Тора». Вчаться писати рунами.
Так само 10-річним дітям треба знайти себе і у тваринах. Пізнати їх, знайти відповідність будови тіла та характеру, встановити зв’язок. Чотирикласники малюватимуть звірів, читатимуть про них історії.
Важливий образ для дітей - це переплетіння, який вони переживатимуть у рукоділлі - через вишивку хрестом, та в'язання вузлів, на малюванні їх.
А ще саме час відшукати себе у світі в прямому значенні – діти складатимуть карти і плани міста, району, школи, вчитимуться орієнтуватися на місцевості і виходити у великий світ самостійно...Доросле життя починається цікаво!