Перші місяці у школі – це справжня пригода для кожної дитини та її сім'ї! Адже це початок захоплюючого шляху в світ знань і нових друзів. Якщо ви хочете дізнатися, як зробити цю чудову подорож до школи легшою і веселішою, то ми готові поділитися з вами порадами експертів. Разом зі School Navigator ви зможете підготувати вашу дитину до шкільних звершень і забезпечити їй гарну стартову позицію для неймовірних досягнень!
Ірина Деберина
Психологиня по роботі з дітьми та батьками з 9-річним практичним досвідом роботи, арт-терапевтка, засновниця розвиваючого простору ARTplace у м. Одеса, організаторка батьківських зустрічей "МАМАТАТОТУТ", постійна спікерка "SOSзустрічі_батьки" та "Корисні зустрічі для батьків дітей з аутизмом", досвід роботи з дітьми з РАС 4 роки.
Що можна зробити , щоб полегшити дитині психологічно перехід від дитячого садка до школи?
Провідна діяльність дитини дошкільного віку - гра. В ігровій формі можна уявляти життя дитини у школі, придумувати казкові історії (казкотерапія), розставляти казкові персонажі або ляльки та програвати різні історії. Дуже часто я рекомендую батькам говорити про цей перехід завчасно, знайомити з новим поняттям "школа", де взаємодія з однолітками буде інша та й обов'язків у дитини з'явиться також більше. За можливості можна показати територію та вчителів ще до першого вересня аби у дитини була загальні картина, куди вона йде і чого можна там очікувати. Продовжуйте говорити дитині, що після занять ви обов'язково прийде за нею і заберете додому, що це не на весь день і що ви її любите/пишаєтесь та готові підтримати в будь-який час.
Як реагувати, якщо дитина виявляє страх чи тривогу перед першим днем у школі?
Перше, що я рекомендую всім дорослим, які взаємодіють з дітьми, побачити емоцію і проговорити її.
Варто пояснити, те що дитина відчуває є нормальним і типово для всіх. Дорослі теж можуть боятися чи тривожитися перед новими знайомствами - це властиво людям, бо ми хочемо здаватися кращими, і щоб все проходило легко. Та життя непередбачуване і може статися все що завгодно, це може лякати, але біля дитини є авторитетний дорослий, який має більший життєвий досвід і може виступити підтримкою. В ці моменти дітям потрібна абсолютна підтримка та любов з боку авторитетних дорослих. Їх зніяковіння або розгубленість може ще більше розбурхати тривогу, тому варто піклуватися й про себе, аби вчасно відреагувати спокійно на хвилювання дитини.
Яким чином можна сприяти побудові позитивних взаємин з однолітками та вчителями в новому шкільному колективі?
На мою думку, і опираючись на практичний досвід, цього можна досягти лише в альянсі педагог-дитина-батьки. При цих умовах всі учасники будуть діяти задля досягнення спільної мети. Якщо ж у них різні цілі, то можливі конфлікти.
Щоб цього уникнути, батькам варто познайомитися з вчителями та розуміти потреби дитини під час навчання. З повагою відноситися до витрачених сил на надання нових знань. Щодо налагодження позитивних взаємин з однолітками, то тут варто довіряти собі і бути собою. Діти в початковій школі ще мають можливість використовувати гру, тому тут можна цікавитися хто з однолітків має спільні інтереси, які улюблені мультфільми чи персонажі. Таким чином знайдуться спільні ігри, що будуть слугувати основою для формування нових знайомств.
Які можливі зміни в поведінці або настрої можуть вказувати на те, що дитина має труднощі з адаптацією до навчання у школі?
Батькам варто звертати увагу на різкі зміни у поведінці дитини на перших етапах адаптації до школи.
Різка зміна в емоційному стані, замкнутість в собі, відмова йти до школи, підвищений рівень тривожності/злості/страху в подальшому можуть бути неконтрольовані, зміна в режимі дня, відмова від їжі або погіршення режиму прийому їжі, поява капризів/істерик, самоушкоджуюча поведінка, соматичні захворювання на фоні стресу. Ці фактори можуть бути індикатором того, як нове середовище впливає на її адаптацію та емоційний стан. Якщо ви помітили більшість з перерахованих вище факторів, то варто звернутися до спеціаліста.
Як розпізнати можливі ознаки того, що адаптація дитини до школи відбувається успішно?
Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх. Дитина справляється зі шкільною програмою і проявляє самостійність при виконанні домашніх завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати.
Дитина задоволена своїми стосунками з однокласниками і вчителем.
Анастасія Червона
Дитяча психологиня, педагогиня, авторка методики дошкільного розвитку та директорка видавництва ПРОК.
Які важливі навички та соціальні навички дитина повинна мати перед початком школи?
Перед початком школи важливо, щоб дитина розвинула такі навички:
- Мовна компетентність: Здатність говорити та розуміти мову, а також звʼязно виражати свої думки.
- Соціальна адаптація: Вміння взаємодіяти з однолітками та дорослими, спілкуватися, дотримуватися правил спільної гри, розуміння своєї соціальності.
- Емоційний інтелект: Розуміння та керування власними емоціями, а також відчуття і сприйняття особистих меж інших.
- Фізична активність: Основи рухової активності, координація рухів та здоровий спосіб життя.
- Концентрація та увага: Здатність уважно слухати, спостерігати та зосереджуватися на завданнях.
- Самообслуговування: Навички, необхідні для самостійного харчування, одягання та особистої гігієни.
- Проблемне мислення: Здатність аналізувати ситуації, шукати рішення та розв’язувати проблеми.
- Творчість: Здатність уявляти, творити й вигадувати нові ідеї та рішення.
Ці навички допоможуть дитині впевнено себе почувати в школі та успішно адаптуватися до нового середовища. Звісно, все це відповідно загальним віковим нормативам розвитку пізнавальної діяльності дітей. Тому в нагоді батькам можуть стати тести-опитувальники готовності до школи.
Як можна сприяти розвитку мовлення та комунікативних здібностей у моєї дитини?
До 7-ми років мовлення – основний показник когнітивного розвитку дитини. Рівень розвитку мовлення – це рівень розуміння картини світу, що безпосередньо впливає на соціальні (комунікативні) звʼязки. Що більше людина (особливо дитина) знає, тим краще може аналізувати інформацію та впевненіше себе почувати у суспільстві.
Тому найкращий спосіб сприяти розвитку мовлення та комунікативних здібностей – дізнаватись нове та обговорювати різні цікавинки. Старайтесь ставити дитині нестандартні питання. Читайте разом, обговорюйте світ довкола, грайте в рольові ігри.
Як підготувати дитину до самостійності і організованості в шкільному середовищі?
Адаптацію до школи не уникнути, і тривожитись не слід. Треба розуміти, що початок навчального процесу у 1 класі – це логічне продовження режиму дитячого садка: тривале перебування в дитячому колективі, певний сталий режим, чіткий розклад. Дитина не має бути повністю самостійною, адже першокласник постійно знаходиться під наглядом дорослих: проводжають до школи і зустрічають батьки. А у школі завжди поруч вчитель. Також батьки знаходяться у постійній комунікації з вчителем, і в разі потреби певні ситуації коригуються спільними зусиллями.
Ось кілька простих порад, які допоможуть підготувати дитину до самостійності й організованості в школі:
- розвивайте режим дня;
- самостійність у гігієні;
- відповідальність (передайте частину домашніх обовʼязків дитині).
Як підтримати дитину, яка має труднощі зі спілкуванням або адаптацією до нового колективу?
Слід відзначити, що нове середовище – це стрес для кожного першокласника. Тому дітки схильні спілкуватись з уже знайомими однокласниками (сусіди, одногрупники з дошкільних закладів). Не всі охоче поринають у нові знайомства.
Ось кілька порад:
- Поступова адаптація. Найкращим розвитком подій буде створення умов для попереднього знайомства з колективом, де дитина зможе розслабитись: спільна прогулянка, екскурсія тощо.
- Позитивне підсилення. Заохочуйте дитину за її спроби спілкування та адаптації. Позитивні слова та визнання можуть дуже допомогти.
- Залучайте до діяльності. Запрошуйте дитину брати участь у різних активностях, спільних проєктах, це може допомогти їй знайти спільну мову з іншими дітьми.
- Розкриття потенціалу. Відвідуйте додаткові гуртки чи спортивні секції (бажано колективних ігор: волейбол, теніс, футбол тощо). Також чудово організує і розслабляє вокал.
Оксана Науменко
Дитяча психологиня. Досвід роботи понад 20 років.
Які психологічні ознаки мають дати батькам сигнал, що дитина ще може бути не готова до школи?
- Відсутність зрілої гри.
Дитина просто маніпулює іграшками, не розподіляє ролі, не вигадує сюжет, у неї погано розвинена уява.
- Фізіологічна незрілість.
Філіппінський тест — один з головних критеріїв шкільної зрілості. Потрібно попросити дитину доторкнутися правою рукою до лівого вуха, перекинувши руку над головою. Якщо рука не дотягується до вуха – до школи ще зарано.
- Неопосередковані пам’ять та увага.
Чи здатна дитина управляти пам’яттю та увагою? Чи може вона вивчити віршик не мимоволі, а цілеспрямовано? Або утримувати увагу на одному предметі? Якщо не розвинуті пам’ять та увага – навчання буде занадто складним для дитини.
4. Відсутність навичок самообслуговування.
Якщо дитина не навчена самостійно їсти чи одягатися, у школі ці проблеми створюватимуть додатковий стресс.
- Комунікаційні навички.
Якщо дитина не вміє знайомитися, гратися і вливатися в нові колективи, варто ще до школи навчити її цього. Майбутній першокласник має вміти просити про допомогу і пояснювати свої потреби. Також важливе вміння слухати і не перебивати. Наприклад, якщо дитина здатна мінімум 20 хвилин захоплено дивитися та слухати виставу, розповідь, виступ, вона готова до сприйняття інформації на уроках.
Як підготувати дитину до соціальної взаємодії з однолітками та вчителями?
Ще до першого класу дитині важливо вміти вирішувати конфлікти, контролювати емоції, відповідати за свої вчинки, співпрацювати з іншими.
Тому дітям потрібно якомога більше спілкуватися з однолітками. Якщо немає можливості віддати чадо до садочка, зверніть увагу на різні розвиткові курси чи гуртки. Адже соціальні навички розвиваються в середовищі взаємодії з іншими.
Вдома можна програвати різні ситуації:
- що робити, коли треба вийти під час уроку,
- навіщо ділитися,
- як правильно починати розмову, залучати чиюсь увагу або приєднуватись до групи дітей, які вже грають один з одним,
- як чинити, коли тебе ображають,
- де потрібно пояснити, що з тобою так поводитися не треба.
Як розпізнати ознаки емоційної напруги чи тривоги у дитини перед школою?
Хвилюючись, дитина виявляє певні ознаки поведінки. Щоб вчасно розпізнати появу тривоги, звертайте увагу на такі симптоми:
- Дитина надмірно турбується про все.
- Дитина відчуває дратівливість і перепади настрою.
- Дитина має постійне відчуття втоми.
- Дитині важко зосередитися на чому-небудь.
- Дитині важко засинати, тому що вона часто хвилюється вночі через негативні події, що сталися вдень.
- У дитини змінюються харчові звички, погіршується апетит.
- Дитина почувається покинутою.
- Дитина відчуває ірраціональний страх із приводу когось або чогось.
- Дитина вередує і відмовляється розлучатися з батьками.
- Дитина шукає способи уникнути ситуацій, речей або людей, котрі викликають у неї занепокоєння.
- Дитина легко лякається.
- Дитина хвилюється через погані події ще до їх початку.
Також у дітей можуть спостерігатися такі фізичні симптоми тривожності: підвищена пітливість, високий пульс, задишка, тремтіння кінцівок, нудота й дискомфорт у шлунку, запаморочення.
Діти, які піддаються тривожності, не завжди розуміють причини своїх почуттів. Вони можуть почуватися безпорадними й переляканими. Батьки повинні бути напоготові і вчасно виявляти симптоми тривоги в дітей. Якщо ж вам здається, що ситуація вийшла з-під контролю, зверніться по допомогу до психолога.
Якому прийому заспокоєння варто навчити дитину перед початком шкільного навчання, якщо дитина часто нервує?
Заняття, покликані полегшити прояви тривожності в дитини, мають бути простими.
Глибоке дихання – це ефективний спосіб уповільнення природної реакції організму на стрес. Воно уповільнює серцевий ритм, знижує кров'яний тиск і забезпечує почуття впевненості. Цей простий метод підходить практично всім.
- Вдихніть глибоко.
- Затримайте дихання на мить.
- Повільно видихніть.
- Продовжуйте дихати глибоко, поки не віднайдете почуття спокою.
Надія Балбєкіна
Ігропедагогиня, нейропедагогиня, методистка з ігрового навчання, тренерка для педагогів.
Ігрове навчання - це не стільки навчання за допомогою гри, скільки навчання з урахуванням ВІКОВИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ дітей. А вже до вікових особливостей і попадає ігрова діяльність.
Також ігрове навчання базується на рівності педагога і учня, в процесі навчання немає правильної чи неправильної відповіді.
Щоб глибше зрозуміти ігрове навчання, я пропоную педагогам і спеціалістам, які працюють з дошкільнятами, прийти до мене на курс “Ігропідготовки”, адже там я розповідаю не просто про методики, а і про основи ігрового навчання.
Щоб ви могли би порадити мати обов’язково вдома батькам, які хочуть готувати дитину через гру до школи?
Це мають бути настільні ігри на розвиток уваги, пам'яті, мислення, мовлення.
Також буде дуже круто, якщо у вас вдома буде математичний матеріал для лічби. Для цього підійдуть кольорові камінчики, іграшки, ґудзики, маленькі однакові предмети. Предмети не мають бути дуже великим, але і дрібні також не підійдуть.
З якого віку краще починати підготовку до школи?
Я не можу сказати точний вік, адже, на мою думку, підготовка до школи починається ще з моменту першої взаємодії дитини зі світом.
Для того, щоб дитина могла успішно навчатися, в неї має бути розвинене мовлення, вона має вміти мислити, концентрувати увагу на завданнях, сприймати інформацію на слух і взаємодіяти з однолітками та вчителем.
Помилкою багатьох батьків є те, що вони вважають підготовкою вміння читати та писати, а ще розв'язувати приклади. Це не має ніякого відношення до успішного навчання. Набагато важливіше познайомити дитину з оточуючим світом, ніж з літерами чи цифрами, і це можна і треба робити з року.
Які активності є найефективнішими для розвитку когнітивних навичок у дітей, таких що вчать обробляти інформацію? Які для читання? А що для письма?
Для когнітивних навичок важливо розвивати вищі пізнавальні функції - мислення, мовлення, сприйняття, уяву, пам'ять. Це є базою для навчання.
Дитина не зможе запам'ятати літери, якщо в неї погано розвинена пам'ять і не зможе розв'язати задачу, якщо не вміє мислити.
Тому важливо обирати активності, які розвивають саме це.
Також вважаю дуже необхідним фізичний розвиток - дитина має відчувати своє тіло, володіти ним, розвивати пальчики. Письмо без цього неможливе.
Матеріал підготувала Карина Філоненко.
Доєднуйтеся до наших сторінок у Фейсбуці, Інстаґрамі та телеґрам-каналу, щоб нічого не проґавити
